відпроситися

Відпрошуватися, -шуюся, -єшся

сов. в. відпроситися, -шуся, -сишся, гл. Отпрашиваться, отпроситься. Циган насилу одпросився, — вони його покинули та й пішли. Рудч. Ск. II. 183. Відпросились у матері у Київ. Стор. МПр. 34.

Значення в інших словниках

1. відпроситися — відпроси́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відпроситися — див. відпрохуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відпроситися — ВІДПРОСИ́ТИСЯ див. відпро́хуватися.  Словник української мови у 20 томах
4. відпроситися — ВІДПРО́ШУВАТИСЯ (просити дозволу відлучитися; просити про звільнення від чогось), ВІДПРО́ХУВАТИСЯ, ПРОСИ́ТИСЯ, МОЛИ́ТИСЯ підсил. — Док.: відпроси́тися, відпроха́тися, відмоли́тися.  Словник синонімів української мови
5. відпроситися — ВІДПРОСИ́ТИСЯ див. відпро́хуватися.  Словник української мови в 11 томах