відпроторити —
відпрото́рити дієслово доконаного виду випроводити когось зі свого дому розм., рідко
Орфографічний словник української мови
відпроторити —
-рю, -риш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що відправити 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
відпроторити —
ВІДПРОТО́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, розм., рідко. Те саме, що відпра́вити 2. Розказав йому усе, як він за Денисом запримітив, як що робилось і як він буцімто лавку замкнув, а його відтіль відпроторив (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови у 20 томах
відпроторити —
ВІДПРОТО́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що відпра́вити 2. Розказав йому усе, як він, за Денисом запримітив, як що робилось і як він буцімто лавку замкнув, а його відтіль відпроторив (Кв.-Осн., II, 1956, 406).
Словник української мови в 11 томах