відпроторити
ВІДПРОТО́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, розм., рідко.
Те саме, що відпра́вити 2.
Розказав йому усе, як він за Денисом запримітив, як що робилось і як він буцімто лавку замкнув, а його відтіль відпроторив (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)