відпроторити

відпрото́рити

-рю, -риш, док., перех., розм., рідко.

Те саме, що відправити 2).

Значення в інших словниках

1. відпроторити — відпрото́рити дієслово доконаного виду випроводити когось зі свого дому розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. відпроторити — ВІДПРОТО́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, розм., рідко. Те саме, що відпра́вити 2. Розказав йому усе, як він за Денисом запримітив, як що робилось і як він буцімто лавку замкнув, а його відтіль відпроторив (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
3. відпроторити — ВІДПРОТО́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що відпра́вити 2. Розказав йому усе, як він, за Денисом запримітив, як що робилось і як він буцімто лавку замкнув, а його відтіль відпроторив (Кв.-Осн., II, 1956, 406).  Словник української мови в 11 томах
4. відпроторити — Відпроторити, -рю, -риш гл. Отправить, отпровадить.  Словник української мови Грінченка