відпроторити
ВІДПРОТО́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що відпра́вити 2.
Розказав йому усе, як він, за Денисом запримітив, як що робилось і як він буцімто лавку замкнув, а його відтіль відпроторив (Кв.-Осн., II, 1956, 406).
Словник української мови (СУМ-11)