відсалютувати
ВІДСАЛЮТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. Док. до салютува́ти;
просалютувати. Він [командир] вискочив із вагона й мовчки одсалютував у повітря одним пострілом (Ю. Янов., І, 1958, 112).
2. розм. Привітати когось певним жестом, знаком.
Дівчинка одним стрибком опинилась в першій лаві дітей, усміхнулась їм як давнім друзям і одсалютувала, як годиться (Ів., Вел. очі, 1956, 22).
3. Закінчити, перестати салютувати.
Солдати відсалютували.
Словник української мови (СУМ-11)