відсвіжений
ВІДСВІ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відсвіжи́ти.
Буря минула, не наробивши великої шкоди, тільки все, відсвіжене по довгій спеці, зеленілося (Фр., І, 1955, 266);
Бійці, відсвіжені купанням і відпочинком, тепер ішли значно веселіше (Собко, Кавказ, 1946, 24);
// У знач. прикм.
Вона [Раїса] засипала з одсвіженим теплим тілом (Коцюб., I, 1955, 325).
Словник української мови (СУМ-11)