відумерщина

ВІДУМЕ́РЩИНА, и, ж., заст. Майнова спадщина після померлих.

Він також думав, що мусить заслужити відумерщину для пасербів доброю згадкою про небіжчика (Март., Тв., 1954, 373);

Володимир приймав їх [варягів] у склад свого боярства, забезпечував їм хліб на випадок недуги, а нащадкам відумерщину по батькові до смерті (Оп., Іду.., 1958, 252);

Феодалові.. ішла так звана відумерщина, тобто майно померлих селян (Іст. УРСР, І, 1953, 211).

Значення в інших словниках

1. відумерщина — відуме́рщина іменник жіночого роду майнова спадщина після померлих арх.  Орфографічний словник української мови
2. відумерщина — -и, ж., заст. Майнова спадщина після померлих.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відумерщина — ВІДУМЕ́РЩИНА, и, ж., заст. Майнова спадщина після померлих. Він також думав, що мусить заслужити відумерщину для пасербів доброю згадкою про небіжчика (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. відумерщина — У староукр. праві успадкування майна смерда, котрий не мав нащадків чоловічого роду, князем; частково ця інституція стосувалася бояр; у Козацькій державі — майно померлого, яке переходило у скарбницю, коли у того не було ніяких нащадків.  Універсальний словник-енциклопедія
5. відумерщина — Відумерщина, -ни ж. Выморочное имѣніе. На старощиння йдуть, а за відумерщину говорять. Федьк.  Словник української мови Грінченка