відун
ВІДУ́Н, а́, ч. У давніх слов’ян — людина, яка вгадувала майбутнє; віщун, пророк.
У них [слов’ян] було немало відунів.., які.. уміли пророкувати майбутнє (Іст. УРСР, І, 1953, 47).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДУ́Н, а́, ч. У давніх слов’ян — людина, яка вгадувала майбутнє; віщун, пророк.
У них [слов’ян] було немало відунів.., які.. уміли пророкувати майбутнє (Іст. УРСР, І, 1953, 47).
Словник української мови (СУМ-11)