відумерщина

У староукр. праві успадкування майна смерда, котрий не мав нащадків чоловічого роду, князем; частково ця інституція стосувалася бояр; у Козацькій державі — майно померлого, яке переходило у скарбницю, коли у того не було ніяких нащадків.

Значення в інших словниках

1. відумерщина — відуме́рщина іменник жіночого роду майнова спадщина після померлих арх.  Орфографічний словник української мови
2. відумерщина — -и, ж., заст. Майнова спадщина після померлих.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відумерщина — ВІДУМЕ́РЩИНА, и, ж., заст. Майнова спадщина після померлих. Він також думав, що мусить заслужити відумерщину для пасербів доброю згадкою про небіжчика (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. відумерщина — ВІДУМЕ́РЩИНА, и, ж., заст. Майнова спадщина після померлих. Він також думав, що мусить заслужити відумерщину для пасербів доброю згадкою про небіжчика (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах
5. відумерщина — Відумерщина, -ни ж. Выморочное имѣніе. На старощиння йдуть, а за відумерщину говорять. Федьк.  Словник української мови Грінченка