відьмацький

ВІДЬМА́ЦЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до відьма́к.

[Галина:] Всяк обминає цю відьмацьку хату… (Стар., Вибр., 1959, 233).

Значення в інших словниках

1. відьмацький — відьма́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. відьмацький — -а, -е, заст. Прикм. до відьмак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відьмацький — ВІДЬМА́ЦЬКИЙ, а, е. Стос. до відьмака. [Галина:] Всяк обминає цю відьмацьку хату... (М. Старицький); Цей птах [чорний півень] здібний приймати на себе все зло, а особливо наврочення злого відьмацького ока (О.  Словник української мови у 20 томах