Словник української мови в 11 томах

війтівський

ВІЙТІ́ВСЬКИЙ, а, е, заст. Те саме, що ві́йтів.

На війтівському возі сиділи Груздій, .. отець Мелетій (Козл., Ю. Крук, 1957, 379).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. війтівський — війті́вський прикметник іст.  Орфографічний словник української мови
  2. війтівський — -а, -е. Стос. до війта.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. війтівський — ВІЙТІ́ВСЬКИЙ, а, е, іст. Стос. до війта, війтівства. На чолі міського судівництва стояв війт, обираний вільними голосами всього міщанства. Відкликуватися від війтівського суду можна було до полкової, а відтак гетьманської канцелярії (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах