війя
ВІЙЯ́, я, с. Дишло у воловому возі.
Лаврін сидів на возі, спустивши ноги на війя (Н.-Лев., II, 1956, 308);
Заремба думав про те, що треба переробити війя для волів (Сміл., Сад, 1952, 23).
Словник української мови (СУМ-11)ВІЙЯ́, я, с. Дишло у воловому возі.
Лаврін сидів на возі, спустивши ноги на війя (Н.-Лев., II, 1956, 308);
Заремба думав про те, що треба переробити війя для волів (Сміл., Сад, 1952, 23).
Словник української мови (СУМ-11)