вілла
ВІ́ЛЛА, и, ж. Розкішна дача за містом або будинок-особняк, звичайно із садом навколо.
По піскуватій лінії берега, серед тінистих садків, біліли розкішні вілли (Коцюб., І, 1955, 284);
Колись вілли були панські, а відтепер належатимуть народові (Гончар, Новели, 1954, 48).
Словник української мови (СУМ-11)