вірш
ВІРШ, а́, ч.
1. Невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків.
І довелося знов мені На старість з віршами ховатись (Шевч., II, 1953, 45);
Не все ще той поет великий, чільний, Хто вірші пише і слова римує (Фр., XIII, 1954, 126);
Я іду в Лисиче і з тремтінням перший вірш в редакцію несу (Сос., Солов. далі, 1957, 99);
// заст. Вітальний віршований твір на різдво чи Великдень, переважно з біблійним сюжетом.
2. Одиниця ритмізованої, поетичної мови, що складається з певної кількості стоп, з чергуванням наголошених і ненаголошених складів; рядок.
Олександрійський вірш.
Словник української мови (СУМ-11)