вісняк

ВІСНЯ́К, а, ч., діал. Струг.

З ними [гонтарями], з сокирою та вісняком на плечах, він перемандрував усі гори від Сянока аж до Микуличина (Фр., ІІІ, 1950, 48).

Значення в інших словниках

1. вісняк — Вісняк: — інструмент для стругання дерева [III] — ніж із двома поперечними ручками на кінцях для тесання у грубому вигляді [51] — струч [має бути "струг"][18] — Вісняк пояснений надто широко, як «інструмент для стругання дерева» (496).  Словник з творів Івана Франка
2. вісняк — вісня́к іменник чоловічого роду струг діал.  Орфографічний словник української мови
3. вісняк — -а, ч., діал. Струг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вісняк — ВІСНЯ́К, а́, ч., діал. Струг. З ними [ґонтарями], з сокирою та вісняком на плечах, він перемандрував усі гори від Сянока аж до Микуличина (І. Франко); Олексій хотів зараз роздягтися і взятись за вісняк, але Серпанка не дав йому (А. Чайковський).  Словник української мови у 20 томах
5. вісняк — Вісняк, -ка м. = вісник. Вх. Зн. 8. Желех.  Словник української мови Грінченка