вісточка

ВІ́СТОЧКА, и, жін. Пестл. до вість 1.

Не сніги ідуть, Не пурга шумить — 3 Далекого Сходу Вісточка летить (Українські народні думи.., 1955, 415);

Дальня вісточка про сина Стука в двері кожну ніч (Андрій Малишко, II, 1956, 369).

Значення в інших словниках

1. вісточка — ві́сточка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вісточка — -и, ж. Пестл. до вість 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вісточка — ВІ́СТОЧКА, и, ж. Пестл. до вість 1. Княжна .. думає: як би їй вісточку додому подати і на волю до батька дістатись? (з казки); Тужливо ллється мова доні, благаючи ворона однести вісточку неньці. І кряче ворон в темнім гаї, неньку сповіщаючи (В.  Словник української мови у 20 томах
4. вісточка — див. вістка; звістка  Словник синонімів Вусика
5. вісточка — Вістонька, вісточка, -ки ж. ум. отъ вість.  Словник української мови Грінченка