вітатися
ВІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., до кого, з ким і без додатка. Висловлювати, виражати жестом вітання під час зустрічі; здоровкатися.
Катря прощалася так само, як віталась… (Вовчок, І, 1955, 257);
— В тебе, Павлусю, гостя! — крикнула здивована дядина й кинулась вітатись з Настусею (Н.-Лев., IV, 1956, 236);
Всі присутні були між собою добре знайомі: віталися один до одного (Смолич, Розм. з чит., 1953, 181).
Словник української мови (СУМ-11)