вітрило

ВІТРИ́ЛО, а, с.

1. Прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний), за допомогою якого вітер рухає судно.

І попливе човен 3 широкими вітрилами (Шевч., І, 1951, 263);

Посідали на кораблик.. Осел веслує. Вовк рулює, а Лисичка вітрил пильнує (Фр., IV, 1950, 78);

Вже вони кинули берег Сіцілії, вийшли у море І під вітрилом веселим запінену сіль розтинали (Зеров, Вибр., 1966, 222);

*Образно. Кудись пливли хмарок ясні вітрила (Сос., Солов. далі, 1957, 145);

*У порівн. По воді пливе білий лебідь, задерши вгору свої широкі срібні крила, ніби вітрила (Н.-Лев., III, 1956, 290).

2. Народно-поетична форма звертання до вітру.

Плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: — Вітрило-вітре мій єдиний. Легкий, крилатий господине! (Шевч., II, 1953, 336);

— Вітрило, вітроньку, вітрисько, В небеснім безкраї лети. На вояків не падай низько (Мал., I, 1956, 181).

Значення в інших словниках

1. вітрило — Як правильно зветься українською мовою прикріплене на щоглі полотнище, за допомогою якого вітер рухає судно – вітрило чи парус? Перекладаючи російський іменник парус, сучасні словники на перше місце ставлять вітрило з усіма його похідними...  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. вітрило — вітри́ло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. вітрило — Парус; ФЛК вітер; вітрильце;  Словник синонімів Караванського
4. вітрило — -а, с. 1》 Прикріплений до щогли або реї великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний), за допомогою якого вітер рухає судно. 2》 Народнопоетична форма звертання до вітру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. вітрило — ВІТРИ́ЛО¹, а, с. 1. Прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний), за допомогою якого вітер рухає судно. І попливе човен 3 широкими вітрилами (Т. Шевченко); Посідали на кораблик .. Осел веслує.  Словник української мови у 20 томах
6. вітрило — Полотнище з еластичного матеріалу (бавовняні або синтетичні тканини), прикріплене на щоглі, ін. частинах рангоуту або штаґах судна, буєра; за допомогою в. енергія вітру перетворюється в енергію руху; різновид рушія.  Універсальний словник-енциклопедія
7. вітрило — без керма́ і без вітри́л. Не маючи певного спрямування, визначеної мети. Молодий Кримський йшов в українську літературу з чистими намірами патріотично настроєного неофіта, але, як кажуть, без керма і без вітрил (З журналу). ні керма́, ні вітри́л у кого.  Фразеологічний словник української мови
8. вітрило — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет.  Словник синонімів української мови
9. вітрило — Вітри́ло, -ла, -лу; -ри́ла, -ри́л  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. вітрило — докл. див. парус.  Архітектура і монументальне мистецтво
11. вітрило — Вітрило, -ла с. Парусь. І попливе човен в широкими вітрилами. Шевч. 238.  Словник української мови Грінченка