вітровійка
ВІТРОВІ́ЙКА, и, ж., зневажл. Легковажна, нерозсудлива дівчина, жінка.
Але ж Тонька, зрадниця, вітровійка, як вона могла так легко змінити паруси? Якби знав, сьогодні б кроку за нею не ступив по отому межівнику… А то сама присіла на колесі біля нього, бісики очима пускала, а він уже й розтанув… (Гончар, Тронка, 1963, 46).
Словник української мови (СУМ-11)