Словник української мови в 11 томах

вітровійка

ВІТРОВІ́ЙКА, и, ж., зневажл. Легковажна, нерозсудлива дівчина, жінка.

Але ж Тонька, зрадниця, вітровійка, як вона могла так легко змінити паруси? Якби знав, сьогодні б кроку за нею не ступив по отому межівнику… А то сама присіла на колесі біля нього, бісики очима пускала, а він уже й розтанув… (Гончар, Тронка, 1963, 46).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вітровійка — вітрові́йка іменник жіночого роду зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. вітровійка — -и, ж., зневажл. Легковажна, нерозсудлива дівчина, жінка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вітровійка — ВІТРОВІ́ЙКА, и, ж., розм. Жін. до вітрові́й 3. Тонька, зрадниця, вітровійка, як вона могла так легко змінити паруси? (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  4. вітровійка — див. легковажний  Словник синонімів Вусика