ВІ́ЯЛЬНИК, а, ч. Той, хто перевіває щось, працює на віялці.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
віяльник —
ві́яльник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
віяльник —
-а, ч. Той, хто перевіває щось, працює на віялці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
віяльник —
ВІ́ЯЛЬНИК, а, ч. Той, хто очищає щось віянням (у 1 знач.), працює на віялці. Назви діячів, виконавців сільськогосподарських робіт представлені найменуваннями: волочильник, в'язальниця, жнець, косар, віяльник, мірошник, млинар, молотник та ін. (з наук.
Словник української мови у 20 томах