галабурда
ГАЛАБУ́РДА, и, ж., діал. Бешкет.
Упилася і завела таку галабурду в хаті, що, кажуть, добре, що ще не набила кого (Коб., II, 1956, 48).
Словник української мови (СУМ-11)ГАЛАБУ́РДА, и, ж., діал. Бешкет.
Упилася і завела таку галабурду в хаті, що, кажуть, добре, що ще не набила кого (Коб., II, 1956, 48).
Словник української мови (СУМ-11)