галабурда

галабу́рда 1. сварка, скандал, колотнеча (ст): Були, на жаль, і такі мої товариші, що не хотіли думати про якусь поважнішу працю. Вони тільки гляділи, щоб напитись здорово, поласувати по дівчатах та заграти в карти. Про їх “подвиги”, чи радше галабурди, чули ми раз у раз (Гординський)|| = авантура

2. незгідлива людина, схильна до сварок, скандалів, колотнеч (ст)|| = авантурник

Значення в інших словниках

1. галабурда — Галабурда́: Галабу́рда: — 1) бешкетник, скандаліст; 2) бешкет, скандал [47] — бешкет [4;20;25;33;35;44-2;II,IV,XII] — Галабу́рди робити: бешкетувати [53]  Словник з творів Івана Франка
2. галабурда — галабу́рда іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. галабурда — Галабу́рда. Колотнеча, конфлікти, інтригування. Яку б роботу не задумували енертічнійші, сьвідомійші люди, кацапня все псує. Лихі, що виділ зложений у більшости з Українців, кацапи роблять страшні галабурди, декомплєтують виділ...  Українська літературна мова на Буковині
4. галабурда — -и, ж., діал. Бешкет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. галабурда — ГАЛАБУ́РДА, и, ж., діал. Бешкет. Упилася [стара мати] і завела таку галабурду в хаті, що, кажуть, добре, що ще не набила кого (О. Кобилянська); Я ..  Словник української мови у 20 томах
6. галабурда — див. задерикуватий; звучання; непокірний; сварка  Словник синонімів Вусика
7. галабурда — БЕ́ШКЕТ (порушення порядку, пристойності, супроводжуване галасом, сваркою, бійкою), ДЕБО́Ш розм. рідше, ГАЛАБУ́РДА діал.; ХУЛІГА́НСТВО (грубе порушення правил громадського порядку — як окремий випадок, так і явище в цілому).  Словник синонімів української мови
8. галабурда — ГАЛАБУ́РДА, и, ж., діал. Бешкет. Упилася і завела таку галабурду в хаті, що, кажуть, добре, що ще не набила кого (Коб., II, 1956, 48).  Словник української мови в 11 томах
9. галабурда — Галабурда, -ди 1) ж. Дебошъ, дебоширство, буйство. Волынск. 2) м. = галабурдник. Желех.  Словник української мови Грінченка