галиччя

ГА́ЛИЧЧЯ, я, с. Збірн. до га́лка 1.

І день і ніч галиччя кружить (Ус., Дорогами.., 1951, 137).

Значення в інших словниках

1. галиччя — га́личчя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. галиччя — ГА́ЛИЧЧЯ, я, с. Збірн. до га́лка 1. І день і ніч галиччя кружить (П. Усенко); * У порівн. Городи та левади.., мов галиччю, сповняються шумливою дітворою й гудуть на все село дзвінкими, радісними їх перекликами (С.  Словник української мови у 20 томах