гаркавий
ГАРКА́ВИЙ, а, е. Який нечітко вимовляє окремі звуки (найчастіше "р" і "л").
— Дячиха хвалилась: протопоп гонобить у собор його узяти, а з собору до нас. — Того гаркавого та кострубатого? — спитала Кулиничиха (Мирний, IV, 1955,102);
// Нечіткий у вимові окремих звуків.
З гуркотом розчинилися двері, в хаті залунали хрипкі голоси, гаркаві слова дратували слух (Ле, Право.., 1957, 132).
Словник української мови (СУМ-11)