гармонувати
ГАРМОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. Те саме, що гармоніюва́ти 1.
І море, і поле, і небо — все велично гармонувало між собою, заспокоювало душу, давало розгін думкам (Гончар, Південь, 1951, 113);
Художні стилі завжди гармонують із своїм методом (Вітч., 1, 1959, 161).
Словник української мови (СУМ-11)