гарячитися

ГАРЯЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, недок. Бути у збудженому стані.

— Де та правда, по котрій нам велено жити, де вона ділася? хто її вкрав у нас? — гарячився Чіпка (Мирний, II, 1954, 170);

— Ось ви не гарячіться, дівчатка, не засмикуйте свого отамана, — спокійно стримував він заробітчанок (Гончар, Таврія.., 1957, 40).

Значення в інших словниках

1. гарячитися — гарячи́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гарячитися — -чуся, -чишся, недок. Бути у збудженому стані.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гарячитися — ГАРЯЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, недок. Бути у збудженому стані. – Де та правда, по котрій нам велено жити, де вона ділася? хто її вкрав у нас? – гарячився Чіпка (Панас Мирний); Попельначенко знову твердо сказав: – Я пропоную цi портрети вилучити.  Словник української мови у 20 томах
4. гарячитися — див. сердитися; спішити  Словник синонімів Вусика
5. гарячитися — ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗПАЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ підсил., РОЗІГРІВА́ТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови