гарячитися

ГАРЯЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, недок.

Бути у збудженому стані.

– Де та правда, по котрій нам велено жити, де вона ділася? хто її вкрав у нас? – гарячився Чіпка (Панас Мирний);

Попельначенко знову твердо сказав: – Я пропоную цi портрети вилучити. Кричеєв зупинив його. – Попельначенко, ти не гарячись. Ми зараз не будемо це розв'язувати (Б. Антоненко-Давидович);

– Ось ви не гарячіться, дівчатка, не засмикуйте свого отамана, – спокійно стримував він заробітчанок (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. гарячитися — гарячи́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гарячитися — -чуся, -чишся, недок. Бути у збудженому стані.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гарячитися — див. сердитися; спішити  Словник синонімів Вусика
4. гарячитися — ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗПАЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ підсил., РОЗІГРІВА́ТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови
5. гарячитися — ГАРЯЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, недок. Бути у збудженому стані. — Де та правда, по котрій нам велено жити, де вона ділася? хто її вкрав у нас?...  Словник української мови в 11 томах