гаття
ГАТТЯ́, розм. Вигук, яким підганяють коней.
— Вйо! — гукнув Хаєцький, поблискуючи білками. — Гаття на Буку решті! (Олесь Гончар, I, 1954, 62);
— Гаття!.. — і дід сердито стьобнув коня (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 47).
Словник української мови (СУМ-11)