гвоздичка

ГВОЗДИ́ЧКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до гвозди́ка¹.

Діти кинулися одно перед другим рвати чудові квіти: рожеві гвоздички, лілові давіночки (Кобр., Вибр., 1954, 156);

Он красуються в траві ромашки.., а он горять, наче живі вогники, пелюстки гвоздички (Шиян, Баланда, 1957, 125).

ГВОЗДИ́ЧКА², и, ж. Зменш.-пестл. до гвозди́ка².

Проміння од свічок.. вигравало в жовтій, чистій, як сльоза, горілці, заправленій пахучими корінцями, — бодяном,.. гвоздичками (Н.-Лев., І, 1956, 118).

Значення в інших словниках

1. гвоздичка — гвозди́чка 1 іменник жіночого роду рослина гвозди́чка 2 іменник жіночого роду прянощі  Орфографічний словник української мови
2. гвоздичка — I -и, ж. Зменш.-пестл. до гвоздика I. II -и, ж. Зменш.-пестл. до гвоздика II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гвоздичка — ГВОЗДИ́ЧКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до гвозди́ка¹. Діти кинулися одно перед другим рвати чудові квіти: рожеві гвоздички, лілові дзвіночки (Н. Кобринська); А скільки квітів всіляких – .. ромашки всипали геть увесь схил до лугу, ..  Словник української мови у 20 томах