гвоздичка

ГВОЗДИ́ЧКА¹, и, ж.

Зменш.-пестл. до гвозди́ка¹.

Діти кинулися одно перед другим рвати чудові квіти: рожеві гвоздички, лілові дзвіночки (Н. Кобринська);

А скільки квітів всіляких – .. ромашки всипали геть увесь схил до лугу, .. жовті кульбаби, пурпурово-червоні дикі гвоздички (У. Самчук);

Он красуються в траві ромашки.., а он горять, наче живі вогники, пелюстки гвоздички (А. Шиян);

Стане та гвоздичка руда, аж брунатна, але коли дивитиметься Марія на неї, бачитиме червоні пелюстки і чутиме гірко-солодкий запах свіжого зела (Валерій Шевчук).

ГВОЗДИ́ЧКА², и, ж.

Зменш.-пестл. до гвозди́ка².

Проміння од свічок .. вигравало в жовтій, чистій, як сльоза, горілці, заправленій пахучими корінцями, – бодяном, .. гвоздичками (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. гвоздичка — гвозди́чка 1 іменник жіночого роду рослина гвозди́чка 2 іменник жіночого роду прянощі  Орфографічний словник української мови
2. гвоздичка — I -и, ж. Зменш.-пестл. до гвоздика I. II -и, ж. Зменш.-пестл. до гвоздика II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гвоздичка — ГВОЗДИ́ЧКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до гвозди́ка¹. Діти кинулися одно перед другим рвати чудові квіти: рожеві гвоздички, лілові давіночки (Кобр., Вибр., 1954, 156); Он красуються в траві ромашки..  Словник української мови в 11 томах