германці
ГЕРМА́НЦІ, ів, мн. (одн. герма́нець, нця, ч.; герма́нка, и, ж.).
1. Загальна назва народів індоєвропейської мовної групи.
Про життя стародавніх германців і слов’ян ми дізнаємося із розкопок стародавніх селищ і могил (Іст. середніх віків, 1955, 4).
2. рідко. Те саме, що ні́мці.
То з заходу прийшли германці й гайдамаки і золоті лани затяли, мов свинцем… (Сос., Вибр., 1941, 32).
Словник української мови (СУМ-11)