гладшати
ГЛА́ДШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати товщим; поправлятися.
Марта й Степанида вже добре-таки гладшали обидві; товсті вола вже аж позвішувались вниз (Н.-Лев., І, 1956, 569);
— Мабуть, треба, щоб менші казани ото варили, бо ми прийшли сюди не гладшати, а робити (Ю. Янов., І, 1958, 514).
Словник української мови (СУМ-11)