глевтякуватий

ГЛЕВТЯКУВА́ТИЙ, а, е, рідко.

1. Те саме, що глевкува́тий.

Глевтякуватий хліб.

2. перен. Повільний у рухах, неповороткий (про людину).

Помітив [Юхим], що заворушився браунінг у руці дужого, хоч глевтякуватого чоловіка (Ле, Ю. Кудря, 1956, 341).

Значення в інших словниках

1. глевтякуватий — глевтякува́тий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. глевтякуватий — -а, -е. Те саме, що глевкуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глевтякуватий — ГЛЕВТЯКУВА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що глевкува́тий. Снідали. Бойко їв хліб, тільки хліб. Ніби й не було перед ним чогось іншого, крім шматка глевтякуватого домашнього хліба (І.  Словник української мови у 20 томах
4. глевтякуватий — див. вайлуватий; слабий; слабодухий  Словник синонімів Вусика
5. глевтякуватий — ГЛЕВКИ́Й (про хліб — в'язкий, липкий); НЕДОПЕ́ЧЕНИЙ, НЕВИ́ПЕЧЕНИЙ, СИРИ́Й (недостатньо випечений); СИРУВА́ТИЙ, ГЛЕВКУВА́ТИЙ, ГЛЕВТЯКУВА́ТИЙ (трохи глевкий). — Коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Ю.  Словник синонімів української мови
6. глевтякуватий — Глевтякува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. глевтякуватий — Глевтякуватий, -а, -е 1) О хлѣбѣ = глевкий. 2) О человѣкѣ, преимущественно о дѣтяхъ: толстый и неповоротливый. Глевтякувата дитина.  Словник української мови Грінченка