глузливість
ГЛУЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до глузли́вий.
— Він винен? — поспитала [Ольга] тихо, заховуючи в очах глузливість (Кач., II, 1958, 39).
Словник української мови (СУМ-11)ГЛУЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до глузли́вий.
— Він винен? — поспитала [Ольга] тихо, заховуючи в очах глузливість (Кач., II, 1958, 39).
Словник української мови (СУМ-11)