глузливість
ГЛУЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. глузли́вий.
– Він винен? – поспитала [Ольга] тихо, заховуючи в очах глузливість (Я. Качура);
Вона говорила це серйозно, без натяку на глузливість (В. Малик).
Словник української мови (СУМ-20)