годувальниця

ГОДУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

1. Жінка, яка годує груддю дитину.

Не можна вживати спиртне і годувальницям, бо дитячий організм особливо чутливий до дії алкоголю (Наука.., 10, 1958, 32);

Пам’ятаю, ми гралися з сестрою на підлозі, в залі, а менший брат, немовля, був у спальні з годувальницею (Минуле укр. театру, 1953, 14);

// рідко. Про тварин-ссавців, які годують малят своїм молоком.

Корів-годувальниць підібрано таких, які протягом доби дають достатню кількість молока для чотирьох сисунців (Рад. Укр., 15. VI 1959,2).

2. Жін. до годува́льник.

Корова — годувальниця сім’ї. За коровою і господиня здорова (Рудь, Гомін.., 1959, 15);

Місто живилося рибою — «царицею моря» скумбрією, «перлиною півдня» кефаллю, годувальницею хамсою (Смолич, V, 1959, 7);

На відгодівельній машині працюють дві годувальниці, за якими закріплено по 1000-1200 курчат або курей (Птахівн., 1955, 202);

Старші бджоли-годувальниці, які ходили за матір’ю-бджолою і підкріпляли її їжею, розступились і пропустили Медунку (Ів., Про бджілку.., 1959, 6).

Значення в інших словниках

1. годувальниця — годува́льниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. годувальниця — -і, ж. 1》 Жінка, яка годує груддю дитину. || рідко. Про тварин-ссавців, які годують малят своїм молоком. 2》 Жін. до годувальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. годувальниця — ГОДУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. 1. Жінка, яка годує груддю немовля. – Швидше, – прошепотіла графиня мамці, – а то пан знову прийде з тими ліками. – Тому я й хочу нагодувати [дитину], – шепнула годувальниця.  Словник української мови у 20 томах
4. годувальниця — ГОДУВА́ЛЬНИЦЯ (жінка, що вигодовує груддю чужу дитину), МА́МКА заст. Коли це була дівчинка, її зоставляли при матері; коли хлопчик — віддавали спеціальним жінкам-годувальницям (Г. Хоткевич); Бідна жінка радо йшла в мамки, хоч їй жаль було лишати на чужі руки своє мале писклятко (Н. Кобринська).  Словник синонімів української мови
5. годувальниця — Годува́льниця, -ці; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. годувальниця — Годувальниця, -ці ж. Кормилица. Яра пшениця — годувальниця. Грин. ІІІ. 38.  Словник української мови Грінченка