голопуцьок

ГОЛОПУ́ЦЬОК, цька, ч., розм.

1. Безпере пташеня.

— Діти, що пташенята: поки голопуцьки, сидять в гнізді, а оперилися — полетіли хто куди (Кочура, Родина… 1962, 172).

2. перен. Про малу дитину.

Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по вулиці (Барв., Опов… 1902, 416).

Значення в інших словниках

1. голопуцьок — голопу́цьок 1 іменник чоловічого роду, істота безпере пташеня розм. голопу́цьок 2 іменник чоловічого роду, істота про малу дитину розм.  Орфографічний словник української мови
2. голопуцьок — -цька, ч., розм. 1》 Безпере пташеня. 2》 перен. Про малу дитину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голопуцьок — ГОЛОПУ́ЦЬОК, цька, ч., розм. 1. Безпере пташеня. Притьмом я повитягав одного за одним трьох галчат .. Це були тремтячі, на смерть перелякані голопуцьки (Б. Антоненко-Давидович); – Ба! – скаже тоді Арсен, задерши голову до лелеки. – Ухопив [жабеня], кажеш?...  Словник української мови у 20 томах
4. голопуцьок — див. бідний; дитина  Словник синонімів Вусика
5. голопуцьок — МАЛЯ́ (маленька дитина; мала тварина), МАЛЕНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ розм., ДИТЯ́ТКО пестл., ДИТИНЯ́ пестл., ПЕРВО́ЛІТОК розм., ГОЛОПУ́ЦЬОК (ГОЛОЦЮ́ЦЬОК) фам., ПУ́ЦЬВІРІНОК фам.; МАЛЮ́К розм., ДИТИ́НКА пестл., ЛЯ́ЛЯ розм., ЛЯ́ЛЬКА розм., КАРАПУ́З жарт.  Словник синонімів української мови
6. голопуцьок — Голопу́цьок, -цька; -пу́цьки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. голопуцьок — Голопуцьок, -цька м. 1) Неоперившійся птенецъ. 2) Переносно: ребенокъ. Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по улиці. Г. Барв. 416.  Словник української мови Грінченка