голосище
ГОЛОСИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до го́лос 1, 3.
— Іди собі, швабе! — найгуркотливішими низами дужого свого голосища гримнув кобзар (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 466).
Словник української мови (СУМ-11)ГОЛОСИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до го́лос 1, 3.
— Іди собі, швабе! — найгуркотливішими низами дужого свого голосища гримнув кобзар (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 466).
Словник української мови (СУМ-11)