гоноровитість
ГОНОРОВИ́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. гонорови́тий.
Він бачив, як з панською гоноровитістю цибатий Кравцов походжав поміж бійцями свого відділення (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 93).
Словник української мови (СУМ-11)ГОНОРОВИ́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. гонорови́тий.
Він бачив, як з панською гоноровитістю цибатий Кравцов походжав поміж бійцями свого відділення (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 93).
Словник української мови (СУМ-11)