гордування
ГОРДУВА́ННЯ, я, с. Виявлення зневаги, пихи.
Колишнє гордування, давня чванливість, — де це все поділося? (Вовчок, Вибр., 1937, 162);
Мар’яна здивувало й насторожило, що пан економ першим без гордування заговорив до нього, навіть підхвалювати почав (Стельмах, Хліб… 1959, 199).
Словник української мови (СУМ-11)