городський

ГОРОДСЬКИ́Й, а́, е́, рідко. Прикм. до го́род 1.

Не раз Латинців проганяли [троянці ] До самих городських валів (Котл., І, 1952, 279);

Як стрільчасті ватри, розцвітають канни На каймі блакитних городських куртин (Бажан, 1, 1946, 134).

Значення в інших словниках

1. городський — Міський  Словник чужослів Павло Штепа
2. городський — ГОРОДСЬКИ́Й, а́, е́, заст., розм., рідко. Прикм. до го́род 1. Не раз Латинців проганяли [троянці ] До самих городських валів (І. Котляревський); – Городський чоловік на всяких грамотах тобі, як чередник на худобі... (В.  Словник української мови у 20 томах
3. городський — Городськи́й, -ка́, -ке́ = мі́ськи́й  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. городський — Городський, -а, -е Городской. Городське телятко, а сільське дитятко. Ном. № 10491.  Словник української мови Грінченка