гранд
ГРАНД, а, ч. Спадковий титул аристократа в Іспанії, а також особа, що має цей титул.
[Д. Жуан:] Уже ж я не баніт, а гранд іспанський, і вам не сором буде стати до шлюбу зо мною (Л. Укр., III, 1952, 362);
Іспанія — країна грандів, сеньйорит і кабальєро — вигадала бій биків (Кач., IІ, 1958, 89).
Словник української мови (СУМ-11)