гранований
ГРАНО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до гранува́ти.
2. у знач. прикм. Те саме, що гранча́стий.
Гранований стержень;
// Який піддавався грануванню.
Гранована поверхня; Гранований самоцвіт.
Словник української мови (СУМ-11)ГРАНО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до гранува́ти.
2. у знач. прикм. Те саме, що гранча́стий.
Гранований стержень;
// Який піддавався грануванню.
Гранована поверхня; Гранований самоцвіт.
Словник української мови (СУМ-11)