гранований

грано́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до гранувати.

2》 у знач. прикм. Те саме, що гранчастий. Гранований стержень.

|| Який піддавався грануванню. Гранована поверхня.

Значення в інших словниках

1. гранований — грано́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. гранований — ГРАНО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до гранува́ти. Культура сонета, гранована віками, не терпить ніякого відхилення в бік декларації чи надмірної метафоризації (з газ.). 2. у знач. прикм. Те саме, що гранча́стий.  Словник української мови у 20 томах
3. гранований — ГРАНО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до гранува́ти. 2. у знач. прикм. Те саме, що гранча́стий. Гранований стержень; // Який піддавався грануванню. Гранована поверхня; Гранований самоцвіт.  Словник української мови в 11 томах