грушка
ГРУ́ШКА, и, ж. Те саме, що гру́ша.
Ранком діти підгледіли і матері сказали, що тато їли гнилиці під грушкою (Л. Укр., III, 1952, 638);
Від хатини підходили до нього син Опанас і онуки, Василь і Орися, з полумиском грушок (Довж., І, 1958, 66).
Словник української мови (СУМ-11)