гудиння

ГУ́ДИННЯ, я, с., збірн. Те саме, що гу́дина.

Знову збираєм городи. Білу картоплю копаєм, Носим в мішках на підводу, Гудиння в купу стягаєм (Гірник, Сонце.., 1958, 42);

На баштані, під лісом, дощ прибив гудиння (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 474).

Значення в інших словниках

1. гудиння — гу́диння іменник середнього роду збірн.  Орфографічний словник української мови
2. гудиння — -я, с., збірн. Те саме, що гудина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гудиння — див. стебло  Словник синонімів Вусика
4. гудиння — ОГУ́ДИНА збірн. (стебла виткої або сланкої рослини — перев. про родину гарбузових), ГУ́ДИНА, ОГУ́ДИННЯ, ГУ́ДИННЯ́, БА́ТІ́Г (одне таке стебло), О́ГУД діал.; ГАРБУЗИ́ННЯ (стебла гарбузів); ОГІРЧИ́ННЯ (стебла огірків).  Словник синонімів української мови
5. гудиння — Гу́диння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)