Словник української мови в 11 томах

гусениця

ГУ́СЕНИЦЯ, і, ж.

1. Видовжена личинка метелика з кількома парами ніг і гризучим ротовим апаратом.

Щоб не допустити пошкодження капусти попелицею, посіви двічі обпилювали п’ятипроцентним дустом ДДТ, а гусениць збирали вручну (Колг. Укр., 8, 1950, 37);

Зимують гусениці в коконах, у поверхневому шарі грунту (Зерн. боб. культ., 1956, 201).

2. Широкий ланцюг, що накладається на колеса трактора, танка і т. ін. для підвищення прохідності машини.

Не минуло хвилини, як іще два танки горіли, а один — на підбитій гусениці — як повернув сюди боком, так і захряс (Головко, І, 1957, 288);

Трактор ляснув гусеницями і завмер, здригаючись від натужного стукотіння мотора (Автом., В. Кошик, 1954, 217).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. гусениця — гу́сениця 1 іменник жіночого роду, істота личинка гу́сениця 2 іменник жіночого роду ланцюг  Орфографічний словник української мови
  2. гусениця — ГУСЕНИЦЯ – ГУСІНЬ Гусениця, -і, ор. -ею. 1. Личинка метелика; збірн. – зрідка. З гусениці – Метелик став Хороший (Л.Боровиковський); Сойка поїдає в травні хрущів, гусениць, дрібних гризунів (В.Гжицький); Горобці стрибали...  Літературне слововживання
  3. гусениця — зп.,у. гусінь; (танка) у. плазун, ланцюг; -ИЧНИЙ, (трактор) ланцюговий  Словник синонімів Караванського
  4. гусениця — -і, ж. 1》 Видовжена личинка метелика з кількома парами ніг і гризучим ротовим апаратом. 2》 Широкий ланцюг, що накладається на колеса трактора, танка і т. ін. для підвищення прохідності машини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гусениця — Гусінь, осельня, осениця, осеничка, (трактора) плаз  Словник чужослів Павло Штепа
  6. гусениця — Черв'якоподібна личинка — стадія розвитку метеликів і перетинчастокрилих; травоїдна.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. гусениця — ГУ́СЕНИЦЯ (личинка метелика), ГУ́СІНЬ перев. збірн., ГУ́СІЛЬНИЦЯ діал., ОСЕ́НИЦЯ діал., ОСЕ́ЛЬНЯ діал. Капуста в мене плоха. Якась гусениця об'їдає (А. Шиян); Листя злипалося, повутинням заплетене, злилося, ненажерна гусінь сади об'їла (К.  Словник синонімів української мови
  8. гусениця — Гусениця, -ці ж. = гусельниця.  Словник української мови Грінченка