гусениця
ГУ́СЕНИЦЯ (личинка метелика), ГУ́СІНЬ перев. збірн., ГУ́СІЛЬНИЦЯ діал., ОСЕ́НИЦЯ діал., ОСЕ́ЛЬНЯ діал. Капуста в мене плоха. Якась гусениця об'їдає (А. Шиян); Листя злипалося, повутинням заплетене, злилося, ненажерна гусінь сади об'їла (К. Гордієнко); Погляд його недвижно спинився на одній луком зігнутій стебелинці, по котрій звільна та невпинно повзла товста, зеленувата гусільниця (І. Франко); На рейках стояв сивий від паморозі ешелон з семи вагонів, схожий на осеницю з чорним рогом на голові (П. Панч); Наш довженний санітарний ешелон посувався лінивою осельнею (О. Досвітній).
Словник синонімів української мови