гухкати

ГУ́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати, створювати сильні звуки.

Фронт принишкнув, як перед бурею, лише зрідка де-не-де ліниво гухкали гармати (Гончар, І, 1954, 358);

На ставу глухо гухкають прачами молодиці, перучи плаття в ополонках (Кучер, Трудна любов, 1960, 385).

Значення в інших словниках

1. гухкати — гу́хкати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гухкати — -аю, -аєш, недок., розм. Видавати, створювати сильні звуки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гухкати — див. пиячити  Словник синонімів Вусика
4. гухкати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм.  Словник синонімів української мови